Я бачив сон я бачив україну через століття погляд мій сягнув
Тема: «Я бачив сон. Я бачив Україну. Через століття погляд мій сягнув»
Скачати конспект у форматі word ви можете у кінці статті.
Я бачив Україну
Мета: Розширити і поглибити поняття громадянськості, формувати національну свідомість школярів, почуття гордості за історичне минуле, культурне та духовне життя наших предків, виховувати гуманне ставлення до спадщини українського народу; славетних творів української культури; викликати бажання вивчати, берегти і примножувати багатство рідного краю.
Хід уроку:
Організаційний момент.
Сьогодні у нас буде незвичайний урок, а про що піде мова, ви здогадаєтеся, прослухавши рядки вірша видатної української поетеси Л. Костенко:
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –
Оці степи, це небо, ці ліси –
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе, як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься …
II Оголошення теми і завдань уроку.
Наш урок буде присвячений нашій неньці – Україні, її спадщині, її культурним і духовним скарбам.
III Актуалізація опорних знань.
Діти, а що для вас означає слово Україна? Які ще слова – синоніми можна використати для передачі змісту цього слова?
( відповіді учнів)
Святою для кожної людини є земля, де вона народилася і зробила свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину колискову, а пізніше – народну пісню, пішла стежкою до школи. Ці почуття – вічні. Вони оспівані в піснях і віршах.
І чим дорослішою стає людина, тим глибшає її любов до батьківщини…
Тому недивно, що наші предки залишили для нас велику спадщину у вигляді віршів, картин, вишиванок, пісень, музики, пам’яток архітектури тощо.
– Давайте пригадаємо видатних українських поетів і письменників (Т.Шевченко, Л.Українка, І.Франко, М.Коцюбинський, О.Олесь, Д.Павличко, П. Грабовський).
Скільки любові до рідної землі, до свого народу бринить в кожному рядку їх творів. Всі вони дуже різні, але їх поєднує одне – безмежна любов до України. Послухайте деякі з них:
Д. Павличко
До Дніпра я приходжу вмивати свій зір,
Щоб у темряві дух мій не згас.
І вливається в очі мені з – понад зір,
Наче батько суворий Тарас.
Пахне хвиля дніпрова, мов сіно,
І гойдається в даль степову, Україно, моя, Україно,
Я для тебе на світі живу!
П. Грабовський
Знову сонце. Зелень, квіти
Пташечки з піснями;
Слізьми втіх плачуть віти,
Запахло садами
Зацвіло в діброві, в полі,-
Не бажав би раю…
Чом же ти не маєш долі,
Не цвітеш мій краю?
В. Симоненко
Я не бував за дальніми морями
Чужих морів ніколи не топтав.
В своїм краю під буйними вітрами
Щасливим я і вільним виростав.
Мене ліси здоров’ям напували,
Коли бродив у їхній гущині,
Мені поля задумливо шептали
Свої ніким не співані пісні
Коли не вмів ще букваря читати,
Ходив, як кажуть, пішки під столом,
Любить мене навчила мати
І рідну землю, щоб там не було.
Чужих країв ніколи я не бачив,
Принад не знаю їхніх і окрас,
Та вірю серцем щирим і гарячим:
Нема землі такої, як у нас.
Всесвітньовідомі українські художники оспівували красу нашої батьківщини на своїх полотнах. Серед них Ілля Репін, Архип Куїнджі, Іван Айвазовський (показ репродукцій картин).
А скільки музичних творів було створено нашими видатними українськими композиторами!
( Лисенко…..) (Прослуховування муз. творів)
Крім того у спадщину від нащадків для нас лишилися видатні пам’ятки архітектури. Серед них: Кам’яні пращури Мамая (кам’яні баби), Собор, що здіймається в небо (Самарська церква), Запорізька святиня, Кодак – твердиня на Дніпрі, Золотий міст Катеринослава. До речі, всі ці споруди належать до чудес Дніпропетровщини, а чому – ми зараз з вами дізнаємося.
Діти, всі ви, напевно, бачили і не раз кам’яних баб. Як були зовсім маленькими – боялися їх. Згодом звикли до їхнього вигляду і перестали помічати. Проте це справжнє чудо.
Чому? Як ви гадаєте? ( Цим статуям 700-800 років, а деяким фігурам приблизно 2400років! Цікаво, що кожна статуя має свій характер, як у людей. … Слово “баба” означає предок. На Дніпропетровщині налічується близько 50 ідолів…
Самарська церква: цей Собор занесено до списку пам’яток світової культури, якими опікується міжнародна організація ЮНЕСКО. Цей храм – один із найбільших мистецьких витворів українського зодчества. Архітектор Яким Погрібняк ( майстер – самоук), збудувавши її, хотів залишити людям пам’ять про Запорізьку Січ… Дуже цікава історія цього собору: одного літнього дня у садку старости релігійної громади Якова Легкого зібралися люди, це було шановне товариство: уся полкова старшина на чолі з паном полковником, священником місцевої церкви. Було вирішено створити храм, який би був гідним імені Божого та славного міста Самари….( розповідь, показ ілюстрації).
Храм цей унікальний тим, що побудований лише з дерева при цьому – без єдиного цвяха! Рада вирішила, що не потрібно вбивати залізо в церкву, присвячену Ісусу Христу, бо саме залізними цвяхами його розп’яли. А дерево – дуб і сосну брали в довколишніх лісах. А ще, цікавим є той факт, що 9 башт церкви настільки майстерно складені, що майже не потребували скріплення. Кожна з башт слугує підпорою іншій, а разом вони підтримують одна одну, створюючи єдиний ансамбль. Це можна побудувати, тільки добре знаючи закони рівноваги. Якось над містом пронісся вітер страшної сили. Він зривав дахи з будинків, виривав з коріння столітні дуби, а в соборі, за свідченням очевидців, лише панікадило хиталось та по кутках рипіло. Сьогодні архітектори роками вчаться в інститутах, вивчають фізику, математику та інші науки, а майстер – самоук не здогадувався про всі ці премудрості, покладаючись лише на досвід та інтуїцію, зумів звести отаке диво!!!
А ось детальніше про інші чудеса нашого рідного краю ви дізнаєтеся на наступних уроках в цьому році.
Бліц-турнір «Моя Україна»
- Що ми відзначаємо 23 серпня? (День Прапора).
- Коли ми святкуємо День незалежності України? (24 серпня).
- У якому році була прийнята Конституція незалежної української держави? (1991 рік)
- Із скількох областей складається Україна? (24 і Республіка Крим)
- Хто є автором слів Гімну України? (Павло Чубинський)
- Хто написав музику до нього? (Михайло Вербицький)
- Назвіть прізвище першого космонавта України? (Леонід Каденюк)
- Який найбільший звір України? (Зубр)
- Яка найбільша морська тварина живе в Україні? (Дельфін)
- Назвіть державні символи України?
- Назвіть народні символи України?
«Вірю – не вірю»
- Чи вірите Ви, що Київ – найстаріше місто в Україні? (Ні. Місту Керч (Пантікапей) – 2600 років)
- Чи вірите Ви, що географічний центр Європи знаходиться в Україні? (Так, у Карпатах)
- Чи вірите Ви, що символом найвищої влади на Січі був меч? (Ні, булава)
- Чи вірите Ви, що штани хлопцям до ХІХ століття дозволяли носити тільки після 15-ти років? (Так, до цього носили сорочку)
- Як називається збірка, до якої увійшли поетичні твори поета та художника-кріпака? («Кобзар» Т.Г.Шевченка)
- Хто запровадив християнство і охрестив народ Київської Русі? (Князь Володимир)
- Чим прославився Ярослав Мудрий? (Він створив першу бібліотеку, дбав про поширення освіти)
IV Підсумок уроку
Наші предки залишили нам у спадок багату землю, свою історію, звичаї і традиції. А наше завдання – зберегти цей скарб і примножити.
Україна — це мати, яку не обирають.
Україна — це доля, яка випадає раз на віку.
Україна — це пісня, яка вічна на цій землі.
– Про що ми говорили на уроці?
– Що цікавого дізналися?
Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини,
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина
Список використаних джерел:
- За В.І.Мургою, газета «Розкажіть онуку», червень 2013 року. С. 32-33;
- https://metodportal.net/system/files/mp/2015/10/62828/ukrajina_ponad_use_urok_muzhnosti_do_dnya_zahysnyka_vitchyzny.pdf;
- https://super.urok-ua.com/konspekt-uroku-muzhnosti-ukrayina-ponad-use-do-dnya-zahisnika-ukrayini/
Підготувала Попільняк В.В., класний керівник 10 класу
Скачати конспект уроку на тему: «Я бачив сон. Я бачив Україну. Через століття погляд мій сягнув» джерело 1
КАМЕНЯРІ
Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я,прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
У кождого чоло життя і жаль порили,
І в оці кождого горить любові жар,
І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили,
І плечі кождого додолу ся схилили,
Бо давить всіх один страшний якийсь тягар.
У кождого в руках тяжкий залізний молот,
І голос сильний нам згори, як грім, гримить:
«Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.»
І всі ми, як один, підняли вгору руки,
І тисяч молотів о камінь загуло,
І в тисячні боки розприскалися штуки
Та відривки скали; ми з силою розпуки
Раз по раз гримали о кам’яне чоло.
Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,
Так наші молоти гриміли раз у раз;
І п’ядь за п’ядею ми місця здобували;
Хоч не одного там калічили ті скали,
Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.
І кождий з нас те знав, що слави нам не буде,
Ні пам’яті в людей за сей кривавий труд,
Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,
Як ми проб’єм її та вирівняєм всюди,
Як наші кості тут під нею зогниють.
Подпишитесь на нас в telegram
Та слави людської зовсім ми не бажали,
Бо не герої ми і не богатирі.
Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли
На себе пута. Ми рабами волі стали:
На шляху поступу ми лиш каменярі.
І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров’ю власною і власними кістками
Твердий змуруємо гостинець і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.
І знали ми, що там далеко десь у світі,
Який ми кинули для праці, поту й пут,
За нами сльози ллють мами, жінки і діти,
Що други й недруги, гнівнії та сердиті,
І нас, і намір наш, і діло те кленуть.
Ми знали се, і в нас не раз душа боліла,
І серце рвалося, і груди жаль стискав;
Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,
Ані прокляття нас не відтягли від діла,
І молота ніхто із рук не випускав.
Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті
Святою думкою, а молоти в руках.
Нехай прокляті ми і світом позабуті!
Ми ломимор скалу, рівняєм правді путі,
І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
[1878]
КАМНЕЛОМЫ
Я видел дивный сон — как будто предо мною
Глухие, дикие раскинулись края;
И я стою там, цепью скованный стальною,
Перед огромною гранитною скалою,
А рядом — тысячи таких же, как и я.
Лоб каждого печаль и жизнь избороздили,
И жар святой любви из наших льётся глаз,
И словно змеи, цепи каждого обвили,
И все мы плечи вниз, к земле самой склонили,
Как будто груз какой-то тяжкий давит нас.
У каждого в руках железный тяжкий молот,
И голос грозный сверху нам, как гром, гремит:
«Ваш долг — крушить скалу! И пусть ни жар, ни холод
Вас не смутят; терпите труд, мученья, голод —
Но камень этот вами должен быть разбит!»
Мы слышали приказ. И молоты поднялись,
И время подвига тяжёлого пришло,
И в тысячи сторон осколки разлетались —
Так в этот камень наши молоты вгрызались,
Круша отчаянно гранитное чело.
Как водопада рёв, как в битве скрежет стали —
Таков был молотов тяжёлых наших глас.
И пядь за пядею мы место добывали;
Хотя осколки жизнь у многих забирали —
Мы дальше шли; и не страшило это нас.
И знали мы, что этими руками
Мы разобьём скалу и раздробим гранит,
Что кровью нашею и нашими костями
Проложим путь прямой, и тем путём за нами
Придет добро, мир правда озарит.
И то, что славы нам не будет — тоже знали,
И что забудут все про труд кровавый сей;
Мы — чтобы люди сей дорогой зашагали —
Должны пробить её, пока мы не упали;
И наши кости здесь улягутся под ней.
Но славы средь людей мы вовсе не желали —
Ведь не герои мы, не богатырский род;
Нет, мы невольники — хоть добровольно взяли
Мы эти узы. Мы рабами воли стали.
Мы камень ломим, чтоб другие шли вперед.
И знали мы, что где-то там, вдали, на свете,
Что брошен нами ради пота, ради пут,
О нас льют слёзы жёны, матери и дети;
Там все друзья, там все враги — и те, и эти, —
И нас, и наш удел, и дело всё клянут.
Мы знали то. У нас не раз душа болела,
И сердце рвалось от тоски и от разлук,
Но — слёзы, ни печаль, и ни страданья тела,
И ни проклятья нас не отвлекли от дела,
И молота никто не выпустил из рук.
Вот так мы все идём, святою мыслью слиты,
И те же молоты в руках у нас сейчас;
Пускай мы прокляты и миром позабыты —
Глядите, сквозь скалу пути уже пробиты,
И счастье в мир придёт — когда не будет нас.
пер. С.Шоргина
Êàìåíÿði (²âàí Ôðàíêî, https://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=2906)
ß áà÷èâ äèâíèé ñîí.
Íåìîâ ïåðåäî ìíîþ
Áåçìiðíà, òà ïóñòà, i äèêà ïëîùèíà
I ÿ, ïðèêîâàíèé ëàíöåì çàëiçíèì, ñòîþ
Ïiä âèñî÷åííîþ ãðàíiòíîþ ñêàëîþ,
À äàëi òèñÿ÷i òàêèõ ñàìèõ, ÿê ÿ.
Ó êîæíîãî ÷îëî æèòòÿ i æàëü ïîðèëè,
I â îöi êîæíîãî ãîðèòü ëþáîâi æàð,
I ðóêè â êîæíîãî ëàíöi, ìîâ ãàäü, îáâèëè,
I ïëå÷i êîæíîãî äîäîëó ñÿ ñõèëèëè,
Áî äàâèòü âñiõ îäèí ñòðàøíèé ÿêèéñü òÿãàð.
Ó êîæíîãî â ðóêàõ òÿæêèé çàëiçíèé ìîëîò,
I ãîëîñ ñèëüíèé íàì çãîðè, ÿê ãðiì, ãðèìèòü:
«Ëóïàéòå ñþ ñêàëó! Íåõàé íi æàð, íi õîëîä
Íå ñïèíèòü âàñ!
Çíîñiòü i òðóä, i ñïðàãó, é ãîëîä,
Áî âàì ïðèçíà÷åíî ñêàëó ñåñþ ðîçáèòü».
I âñi ìè, ÿê îäèí, ïiäíÿëè âãîðó ðóêè,
I òèñÿ÷ ìîëîòiâ î êàìiíü çàãóëî,
I â òèñÿ÷íi áîêè ðîçïðèñêàëèñÿ øòóêè
Òà âiäðèâêè ñêàëè; ìè ç ñèëîþ ðîçïóêè
Ðàç ïî ðàç ãðèìàëè î êàì’ÿíå ÷îëî.
Ìîâ âîäîïàäó ðåâ, ìîâ áèòâè ãóê êðèâàâèé,
Òàê íàøi ìîëîòè ãðèìiëè ðàç ó ðàç;
I ï’ÿäü çà ï’ÿäåþ ìè ìiñöÿ çäîáóâàëè;
Õî÷ íå îäíîãî òàì êàëi÷èëè òi ñêàëè,
Ìè äàëi éøëè, íiùî íå ñïèíþâàëî íàñ.
I êîæíèé ç íàñ òå çíàâ, ùî ñëàâè íàì íå áóäå,
Íi ïàì’ÿòi â ëþäåé çà ñåé êðèâàâèé òðóä,
Ùî àæ òîäi ïiäóòü ïî ñié äîðîçi ëþäè,
ßê ìè ïðîá’ºì ¿¿ òà âèðiâíÿºì âñþäè,
ßê íàøi êîñòi òóò ïiä íåþ çîãíèþòü.
Òà ñëàâè ëþäñüêî¿ çîâñiì ìè íå áàæàëè,
Áî íå ãåðî¿ ìè i íå áîãàòèði.
Íi, ìè íåâîëüíèêè, õî÷ äîáðîâiëüíî âçÿëè
Íà ñåáå ïóòà. Ìè ðàáàìè âîëi ñòàëè:
Íà øëÿõó ïîñòóïó ìè ëèø êàìåíÿði.
I âñi ìè âiðèëè, ùî ñâî¿ìè ðóêàìè
Ðîçiá’ºìî ñêàëó, ðîçäðîáèìî ãðàíiò,
Ùî êðîâ’þ âëàñíîþ i âëàñíèìè êiñòêàìè
Òâåðäèé çìóðóºìî ãîñòèíåöü i çà íàìè
Ïðèéäå íîâå æèòòÿ, äîáðî íîâå ó ñâiò.
I çíàëè ìè, ùî òàì äàëåêî äåñü ó ñâiòi,
ßêèé ìè êèíóëè äëÿ ïðàöi, ïîòó é ïóò,
Çà íàìè ñëüîçè ëëþòü ìàìè, æiíêè i äiòè,
Ùî äðóãè é íåäðóãè, ãíiâíi¿ òà ñåðäèòi,
I íàñ, i íàìið íàø, i äiëî òå êëåíóòü.
Ìè çíàëè ñå, i â íàñ íå ðàç äóøà áîëiëà,
I ñåðöå ðâàëîñÿ, i ãðóäè æàëü ñòèñêàâ;
Òà ñëüîçè, àíi æàëü, íi áiëü ïåêó÷èé òiëà,
Àíi ïðîêëÿòòÿ íàñ íå âiäòÿãëè âiä äiëà,
I ìîëîòà íiõòî iç ðóê íå âèïóñêàâ.
Îòàê ìè âñi éäåìî, â îäíó ãðîìàäó ñêóòi
Ñâÿòîþ äóìêîþ, à ìîëîòè â ðóêàõ.
Íåõàé ïðîêëÿòi ìè i ñâiòîì ïîçàáóòi!
Ìè ëîìèìî ñêàëó, ðiâíÿºì ïðàâäi ïóòi,
I ùàñòÿ âñiõ ïðèéäå ïî íàøèõ àæ êiñòêàõ.
ÊÀÌÅÍÎÒ¨ÑÛ (âîëüíûé ïåðåâîä Ï.Ãîëóáêîâà)
ß âèäåë ñòðàííûé ñîí.
Êàê áóäòî ïðåäî ìíîþ,
Áåçìåðíà è äèêà, ïóñòûííàÿ çåìëÿ.
À ñàì ñòîþ, ïðèêîâàí öåïüþ ÿ ñòàëüíîþ,
Ïîä âûñî÷åííîþ ãðàíèòíîþ ñêàëîþ,
À äàëüøå òûñÿ÷è òàêèõ æå, êàê è ÿ.
Ó êàæäîãî ÷åëî æèçíü è áåäà èçðûëè,
 ãëàçàõ ó êàæäîãî ãîðèò ëþáîâíûé æàð,
Íî çìåè-öåïè ðóêè êàæäîãî îáâèëè,
È ïëå÷è êàæäîãî óñòàëî âíèç ñêëîíèëè,
Âñåõ äàâèò ñòðàøíûé ãðóç, à, ìîæåò, ÷åé-òî äàð.
Ó êàæäîãî â ðóêàõ æåëåçíûé òÿæêèé ìîëîò,
I ãîëîñ ñèëüíûé ñâûøå íàì, êàê ãðîì, ãðåìèò:
«Äîëáèòå òó ñêàëó! È ïóñòü íè æàð, íè õîëîä
Íå ñäåðæèò âàñ!
Ñíåñèòå òÿæåñòü, æàæäó, ãîëîä,
Âåäü âàì íàçíà÷åíî ñêàëó äîòëà ðàçáèòü «.
È âñå ìû, êàê îäèí, ïîäíÿëè êâåðõó ðóêè,
È ìîðå ìîëîòÎâ â äâèæåíèå ïðèøëî,
È â òûñÿ÷è ñòîðîí ðàçáðûçãèâàëèñü øòóêè
Îñêîëêîâ òîé ñêàëû; îò÷àÿííûå çâóêè
Ãðåìåëè âñÿêèé ðàç, êðóøà ñêàëû ÷åëî.
Êàê âîäîïàäà ðåâ, êàê áèòâû ãóë êðîâàâûé,
Âãðûçàëèñü ìîëîòÀ â ñêàëó çà ðàçîì ðàç;
È ïÿäü çà ïÿäüþ çåìëþ ìû îñâîáîæäàëè;
È, õîòÿ ìíîãèõ ïîêàëå÷èëè òå ñêàëû,
Ìû äàëüøå øëè, íè÷òî íå ñäåðæèâàëî íàñ.
È êàæäûé èç íàñ çíàë: íè ñëàâû íàì íå áóäåò,
Íè ïàìÿòè ëþäåé çà ñåé êðîâàâûé òðóä,
×òî ëèøü òîãäà ïîéäóò ïî òîé äîðîãå ëþäè,
Êîãäà ïðîáüåì åå ìû, âûðîâíÿåì âñþäó,
Êîãäà è êîñòè íàøè óæ ïîä íåé ñãíèþò.
Íî ñëàâû ìû ëþäñêîé ñîâñåì è íå æåëàëè,
Âåäü íå ãåðîè ìû è íå áîãàòûðè.
Íåò, ìû íåâîëüíèêè, õîòü äîáðîâîëüíî âçÿëè
Îêîâû ýòè. Ìû ðàáàìè âîëè ñòàëè:
Ìû íà ïóòè ïðîãðåññà ëèøü «êàìåíÿðû»*.
I âåðèëè ìû âñå, ÷òî ýòèìè ðóêàìè
Ñêàëó ìû ðàçîáüåì, è ðàçäðîáèì ãðàíèò,
×òî êðîâüþ ñîáñòâåííîé è íàøèìè êîñòÿìè
Ôóíäàìåíò òâåðäûé ìû ïîñòðîèì, è çà íàìè
Ïðèäåò æèçíü íîâàÿ, äîáðî â íåé ïîáåäèò.
I çíàëè ìû, ÷òî ãäå-òî â òîì äàëåêîì ñâåòå,
×òî áðîøåí íàìè äëÿ òðóäà áûë, ïîòà, ïóò,
Ëüþò ñëåçû íàøè ìàìû, æåíû, äåòè,
×òî äðóãè, íåäðóãè — òàê ãíåâíî, òå è ýòè,
È íàñ, è öåëü, è äåëî íàøå ïðîêëÿíóò.
Ìû çíàëè, è ó íàñ íå ðàç äóøà áîëåëà,
Ñåðäöà ðâàëèñü, è ãðóäè ñòðàõ ñæèìàë;
Íî íå ñìîãëè — íè ñòðàõ, íè æãó÷àÿ áîëü òåëà,
Äàæå ïðîêëÿòèÿ — íàñ îòîðâàòü îò äåëà,
È ìîëîòà íèêòî èç ðóê íå âûïóñêàë.
Âîò òàê ìû âñå èäåì, â îäíó îáùèíó ñáèòû
Ñâÿòûì íàìåðåíüåì, à ìîëîòû â ðóêàõ.
È, ïóñòü ìû ïðîêëÿòû, ïóñòü ìèðîì ïîçàáûòû!
Ìû ðàçîáüåì ñêàëó, ÷òîá ïðàâäå ïóòü îòêðûòü, è
Ïóñòü ñ÷àñòüå âñåõ âçîéäåò íà íàøèõ àæ êîñòÿõ.
* Êàìåíÿð (óêð.) — ðàáî÷èé, äîáûâàþùèé êàìíè â êàðüåðå (êàìåíùèê, êàìåíîëîì, êàìåíîòåñ).
Конспект Першого урокуПерший урок в навчальному році — важлива подія як для усіх учнів, так і для їхніх батьків та вчителів. Саме тому підготовка до цієї дати повинна бути належною. Окрім урочистих заходів обов’язковим, як дає зрозуміти програма Міністерства освіти, 1-го вересня є і проведення першого уроку.
Щорічно міністерство пропонує свої варіанти тем для першого шкільного заняття. Такі теми не є обов’язковими та можуть коригуватись вчителем, адже Закон про освіту гарантує закладам освіти та вчителям академічну свободу і тему Першого уроку вчитель обирає самостійно.
Важливо, щоб початок нового навчального 2019-2020 року налаштував дітей на навчання, дав їм достатню мотивацію та корисні роздуми.Обираючи ту чи іншу тему, вчителі повинні: орієнтуватись на вік школяра та враховувати актуальність проблемати.
Більше 150 готових конспектів Першого уроку разом із презентаціями до них опубліковані розділі “Конспекти Першого уроку 2019“.
Найважливіше про Перший урок 2019р.
- Лист МОН від 23.08.2019р. “Щодо ціннісно орієнтованої тематики проведення Першого уроку та навчання у 2019/2020 навчальному році“
- Львівська міська рада рекомендує розпочати навчальний рік із проведення першого уроку на тему: «Що означає бути гідним?» Скачати методичний посібник “Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція” для 7 класу 8 класу, 9 класу, 10 класу, 11 класу.
- КЗ “КОІППО імені Василя Сухомлинського” опублікував методичні рекомендації для проведення Першого уроку на тему: “Бережемо природу – бережемо і Батьківщину свою!“
Конспекти Першого уроку 2019
Перший урок в 10-му класі на тему: “Добро спішіть творити, люди”
Перший урок 2019. Свято Інтелекту, Гордості й Таланту
Перший урок “Мистецтво жити гідно” (9 клас)
Перший урок “Що таке гідність?” (6 клас)
Перший урок в 2019-2020 н.р. “Єдина Україна” (6 клас)
Конспект першого уроку у 6 класі на тему: “Школярі об’єднують Україну”
Перший урок у 5 класі “Життя людини – найвища цінність”
Перший урок для учнів 5 класу “Подорож до країни “П’ятьландія”
Перший Урок “Моя Україна”
Перший урок на тему “У всьому світі – кожен зна:є Батьківщина лиш одна”
Конспект першого уроку “Діти єднають Україну” (1-4 клас) (конспект, презентація)
Перший урок в 2019 – 2020 навчальному році “ДОБРЕ ТОМУ ЖИТИ, ХТО ВМІЄ ДРУЖИТИ” (1-4 класи)
Перший урок для учнів 4 класів. «Я люблю свою країну»
Перший урок. Сім’я – живильне джерело України. (2 клас НУШ)
Перший урок. Подорож містом Доброти (2 клас)
Сценарій “Свято першого дзвоника та посвята в першокласники”
Сценарій до свята 1 вересня.”День знань- по-новому!”
Архів. Конспекти для проведення Першого уроку у 2018-2019 навчальному році
Теми і корисні рекомендації для проведення Першого уроку в новому 2018-2019 н.р.
Перший урок 2018-2019 н.р “Розкажемо Європі про себе”
Конспект першого уроку на тему: “Українці серед інших європейських націй” 2018- 2019 навчальний рік
Перший урок 2018/2019 н.р. “Розкажемо Європі про себе” (+Презентація)
Перший урок 2018-2019 н.р “Розкажемо Європі про себе”
Перший урок на тему: «Європеєць – в Україні, українець – в Європі» (+презентація)
Перший урок-спілкування для учнів 9-11 класів «Прагнемо миру!»
Перший урок для учнів 9-11 класів. Україна починається з тебе
Історико-математична вітальня для учнів 10 класу. У нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи
Перший урок «Хочемо, щоб усі жили у мирі»
Перший урок «Я – громадянин України – європейської країни» (8-9 клас) + ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Мій краю рідний, моя Україно! (Перший урок у 7 класі) (+Презентація)
Перший урок на тему: «З Україною в серці…» (6-7 класи) + Презентація
Конспект Першого уроку на тему: “Україна-Європа: єдність духу в союзі миру” (6-7 класи)
Конспект Першого уроку у 2018-2019 н.р. Інтелектуальна гра “Відкрий для себе Україну” (6 клас).
Перший урок 2018. «Україна починається з тебе…» (патріотичний квест для учнів 5-6 класів)
Конспект першого уроку-квесту для 5 класу на тему: «Розкажемо Європі про себе»
Ми – особливі, урок-тренінг для учнів 5 класу. Перший урок у 2018 році
Перший урок 2018 – змагання для учнів 5 класу «Україну чарівну я щиро люблю» (+ Презентація)
Квест-гра “В гості на 1 вересня до країн світу”
Перший урок в 11 класі:”Україна – єдина країна!”
Конспект Першого уроку “Україна – наша Батьківщина” (3 клас)
Перший урок у 3 класі. “Щиро Україну умієм любити, а в разі потреби – і захистити!”
Перший урок 2018. Є на світі моя країна, найчарівніша, як перлина (2 клас)
Конспект Першого урок у 2018 році (1 клас)
Перший урок-подорож у 1 класі з елементами STEM «Я люблю свою країну» + Презентація
Конспект першого уроку на тему “Добре тому жити, хто вміє дружити ” ( 1- 2 клас )
Конспект Першого уроку у 1 класі. ЗНАЄ СОНЦЕ ГОМІНЛИВЕ – ДЕНЬ СЬОГОДНІ ОСОБЛИВИЙ
Сценарій Першого уроку в 2018-2019 н.р. для учнів початкової школи на тему: «Я люблю свою країну»
Слідкуйте за новими матеріалами для проведення Першого уроку у 2019р. в соціальній мережі Facebook
Орієнтовні теми які були призначені для проведення Першого уроку в 2017/2018 навчальному році
“Європа – наш цивілізаційний вибір”
«Україна на карті Європи» 4 клас
«Я – громадянин України – європейської країни»
“Європейські перспективи України”
Історія Європейського Союзу, Етапи розширення Європейського Союзу
Символи Європейського Союзу
“Поважаю європейські цінності – будую сучасну Україну” (8-9 класи)
Орієнтовні питання для проведення вікторин, конкурсів, інтелектуальних ігор “Що я знаю про Європейський союз”
“Ми для Європи – Європа для нас … Нові горизонти вікрити вже час! “(інтерактивні вправи для моделювання Першого уроку у 2017р.)
ВИВЧАЙ ЄВРОПУ – ЗМІНЮЙ УКРАЇНУ – КРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ! (виховний захід інтелектуального спрямування для дітей та юнацтва)
Україна – держава Європейська (урок-спілкування для учнів 9-11 класів)
«В Європу з Україною в серці» для 7-8 класу
«Я – громадянин України – європейської країни» з елементами квесту для учнів 5-6 класів
“Ми маємо бути зрозумілі Європі, а Європа – нам!”
Україна на карті європи. (1 клас)
І наш народ — одна свята родина, а кожен з нас у ній дитя
Рідна мова, рідний край, рідна віра – усе нам найдорожче і святе. (6 клас)
“Я люблю свою Україну”
З Україною у серці
МОЯ УКРАЇНО! ТИ МАТИ ЄДИНА НА ВСІ ПОКОЛІННЯ Й ВІКИ… (веб-подорож для учнів 5 класу)
«Україна на карті Європи» 4 клас
Перший урок «Я – громадянин України – європейської країни»
Перший урок «Я бачив сон. Я бачив Україну. Через століття погляд мій сягнув»
“Ми – діти європейської родини”
Україна – європейська країна (Перший урок для учнів 6-го класу)
Конспект першого уроку на тему: “Україна на карті Європи” (2 клас)
