Як правильно сказати прокидатися чи просипатися зі сну

Як виявилося, кава вранці не ефективна.

Американські вчені розповіли про сім причин поганого ранку та розповіли, що потрібно робити, аби спати довше й краще та прокидатися швидше.

Пробудження в темряві

Науковець у сфері довкілля при інституті сну Наталі Даутовіч говорить, що при сонячному світлі легше прокидатися, оскільки «наш внутрішній годинник чутливий до світла та темряви». Аби краще прокинутися, вона рекомендує одразу розсувати штори або ж снідати на сонячній веранді. «Зарядка на свіжому повітрі також допоможе нагадати вашому мозку, що прийшов час розпочинати день», — пояснює науковець.

Getty Images
Прокидатися краще, коли за вікном світло

Якщо ж ви мусите прокидатися на світанку, коли тільки сіріє, Майкл Гренднер із університету Пенсільванії рекомендує увімкнути різке світло. Однак, зауважує науковець, чим раніше ви прокидаєтеся, тим менше світла потрібно вмикати, повідомляє Huffington Post.

Будильник на повторі

Getty Images
Вставати потрібно із першим дзвінком будильника

«Коли ви прокидаєтеся вперше, виникає бажання лягти знову спати, ви відчуваєте себе мляво і похмуро – це називається інертний сон. Це нормальний процес, який допомагає захищати ваш сон протягом всієї ночі, — говорить Гренднер. – Але проблема в тому, що вранці інертний сон дуже важко пересилити та прокинутися тоді, коли потрібно».

А натискання на будильнику кнопки повтору зробить цей процес ще більш нестерпним, говорить Даутовіч. «Сон після першого дзвінка будильника не якісний, і ви залишаєтеся ще більш втомленими», — розповідає вона. У такому разі краще наводити будильник пізніше. Проте, ліпше спати цілу ніч і прокидатися без будильника. «Ви почуватиметеся більш жваво, якщо прокинетеся без допомоги електроніки», — пояснює Даутовіч.

Спочатку кава

Getty Images
Каву краще пити в другій половині дня

Гренднер стверджує, що кофеїн не потрібний, аби прокинутися. «Зазвичай, люди п’ють кафеїн, аби прокинутися вранці. Проте це станеться природно, завдяки рухові, світлу та часу», — каже науковець. Він також пояснює, що роль кофеїну вранці теж переоцінюють. Насправді, каву краще вживати вдень, коли виділяється найбільше аденозину, який і викликає бажання спати.

Без сніданку

Getty Images
Вранці потрібно їсти продукти багаті на клітковину і білок

«Після хорошого нічного сну, вам потрібно правильно зарядити своє тіло, аби забезпечити продуктивність впродовж усього дня», — пояснює Давоувіч. Вона рекомендує починати ранок із великої кількості клітковини та білка. Наприклад, тости із арахісовим маслом або вівсяна каша із круто відвареними яйцями. Натомість у свої сніданки не варто включати продукти із високим вмістом ненасиченого жиру, магнію, калію, які, навпаки, сприяють сну.

Без відпочинку

Getty Images
Перед сном треба відпочити від роботи

Перед тим, як лягати у ліжко потрібно відпочити, аби розслабилося як тіло, так і розум. Науковці не рекомендують лягати спати одразу після роботи, прибирання чи перегляду телевізору, оскільки ваш мозок почне розслабитися тільки тоді, коли ви ляжете в ліжко. У свою чергу, це призведе до недооцінювання мозком того, як довго ви спите, тому вранці ви прокинетеся в’ялим. «Ви маєте дати собі досить часу, аби використати сон із максимальною користю», — говорить Гренднер.

Вчений також не рекомендує перетворювати ліжко на робоче місце, оскільки, таким чином, каже Гранднер, ви привчите себе не спати в ліжку.

Спати мало або погано

Щодня людині необхідно 7-9 годин якісного сну

Якщо ви не спите щоночі рекомендовані 7-9 годин, прокидатися буде набагато важче. Так само важливо мати якісний сон вночі. Спеціалісти із Інституту дослідження сну говорять, що уникнення денного сну та вечірньої кави, алкоголю та важкої їжі допоможе покращити його якість. Даутовіч каже, що лягати спати потрібно завжди в один час, навіть на вихідні. «Таким чином ваш внутрішній годинник пристосується до регулярного часу сну, що допоможе вам швидше засипати вночі та легше прокидатися вранці», — каже науковець.

Без допомоги

Getty Images
Якщо після якісного сну часто відчуваєте втому, звертайтеся до лікаря

Як пояснює Герднер, якщо ви спите довго та якісно, проте вранці прокидаєтеся стомленими, це означає, що сон не глибокий. Причинами цього може бути, наприклад, хронічний біль чи проблеми із диханням. У такому разі потрібно звернутися до лікаря, який встановить діагноз та призначить відповідне лікування. «Багато людей, які сплять вдень, мають проблеми із дихання, пов’язані зі сном, але про це навіть не здогадуються», — каже спеціаліст.

Нагадаємо, що в Казахстані невідома «сонна» хвороба косить ціле село.

Источник

“Чому дедалі рідше вживають у нас слово значимий?”

У радянські часи витиснення української мови з багатьох сфер публічного спілкування призвело, писав академік Іван Дзюба, до нехтування її функціональних можливостей, до завмирання багатьох природних форм вираження, на зміну яким за умов потужного тиску російщення приходили форми спотворені, аж до так званого суржику. З другого боку, втрата природності й краси, засилля кальок з російської та суржику позбавляють нашу мову унікальності, небезпечно зменшують її конкурентоздатність у публічному й приватному мовленні.

Тому утворення із “запозиченим” суфіксом — им (-ий) — значимий, любимий і т. ін.— сприймаються нині як порушення граматичної норми. Відчуття системних зв’язків у мові сприяло поширенню інших форм з таким самим значенням: значущий, улюблений. І закономірно надають перевагу, скажімо, словосполученням значущий результат (а не значимий результат), значуща подія, улюблена книжка (а не любима книжка), улюблений кіноактор, улюблена справа тощо.

* * *

“Чим розрізняються форми вищого ступеня порівняння в українській та російській мовах?”

У російській такі форми поєднуються з родовим відмінком іменника (день длиннее ночи) або зі сполучником чем (это дерево толще, чем то). В українській мові нормі відповідає вживання вищого ступеня порівняння з прийменником (від, за, порівняно з, проти) чи зі сполучником (ніж, як). “І дівчата… які бойові були! Навіть за хлопців міцніші!” (Валер’ян Підмогильний), “— Ви молодші, ніж я”.— А ви сильніші від мене” (Богдан Лепкий).

Найуживанішими є стилістично нейтральні побудови з прийменником від і сполучником ніж. Поєднання вищого ступеня порівняння з прийменниками за і проти властиве розмовному мовленню. Науковим та офіційно-діловим стилями обмежене використання конструкцій з прийменником порівняно з. У творах письменників минулого вищий ступінь порівняння також сполучався з прийменником над: “Чи може що кращого бути Над небо, задивлене в море?” (Богдан Лепкий). Тепер такі конструкції архаїчні.

* * *

“Чи взаємозамінні дієслова упадати й доглядати?”

Як зазначав Борис Антоненко-Давидович, для українських слів залицятися (до кого), упадати (коло когось), доглядати (когось), ходити (біля когось) є російські відповідники ухаживать, смотреть, присматривать. Утім, ухаживать може відповідати кожному з наведених наших дієслів, зате не кожне з них виступатиме йому відповідником. Якщо, приміром, цілком природно по-українському звучать фрази “Що то за дівчина була, до котрої ти тут залицявся?” (Іван Франко) або “Чоловіка стрінула… як ластівка, впадала й покірно лащилася до нього…” (Іван Ле), то ніяк не можна сказати: “Хворий перебував у тяжкому стані, й тому біля нього треба було упадати”.

Дієслова залицятися, упадати належать до семантичної групи, об’єднаної поняттям кохання чи симпатії. А коли йдеться про догляд дітей, людини, яка опинилася в безпорадному стані, або хворого, тоді слід користуватися словами доглядати, ходити: “А Оришка — стара вже, нездужала,— тільки й того, що доглядає дитину…” (Панас Мирний); “Циганка взяла Остапа під свою опіку. Вона ходила коло нього, варила йому зілля” (Михайло Коцюбинський). Забуваючи про ці слова, дехто з мовців часом удається до російського ухаживать, нашвидку переробивши його на український кшталт: “Мати вже два тижні хворіє, і, крім мене, нема кому за нею вхажувати”,— замість правильного “нема кому доглядати її” чи “нема кому ходити коло неї”.

Отже, замінювати лексеми упадати й доглядати одна одною не можна.

* * *

“Як краще сказати — прокидатися чи просипатися?”

Прокидатися — пробуджуватися. “Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю” (Михайло Коцюбинський), “Спав (Котигорошко) день, спав ніч, прокидається — прив’язаний” (з казки).
Паралельно з цим дієсловом у творах класиків виступають лексеми просипатися, просинатися. “Од сну просипалися люди, виходили з хат здивовані й слухали пісню, що живою силою вривалася з яру на хутір” (Степан Васильченко), “Другого дня Лукина проснулась раненько-раненько” (Іван Нечуй-Левицький).

Однак у сучасній українській літературній мові переважає вживання дієслова прокидатися над просипатися і просинатися, хоча кожному з них притаманний значеннєвий відтінок.

* * *

“У яких випадках уживають іменник презентація, а в яких — репрезентація?”

Цими лексемами нерідко послуговуються наші ЗМІ, на них можна натрапити в різних текстах, та й у розмові чуємо презентація нової збірки лірики чи томика прози, презентація виставки, гімназії, клубу і навіть конференції. Ще не так давно в одинадцятитомному Словникові української мови модне іншомовне слово тлумачилося тільки як фінансовий термін “пред’явлення грошового документа до виплати”, а презентант — як його пред’явник. Обидва іменники споріднені з латинським praesento — “передаю, вручаю”, звідси й відоме презент — “подарунок”.
Згодом слово презентація розширило сполучуваність з іменниковими назвами, позначаючи разом святкову подію, урочисте відкриття, представлення чогось. Через презентацію широко інформують про певне явище, факт. Найчастіша сполучуваність: відбулася (відбудеться) презентація. Отож презентація не має зв’язку з презентувати — “дарувати”, “підносити подарунки”. Але виявляє його з репрезентувати — “представляти”, з репрезентація — “представництво”. Вони споріднені з латинським representatio — “наочне зображення”.

Очевидно, під впливом поширених тепер презентацій плутають дієслова і замість репрезентувати (представляти) ставлять іноді презентувати: “Творчість художника презентувала тогочасне образотворче мистецтво” (з газети). Правильно: газета репрезентує інтереси дебютантів, гідно репрезентувати свою країну. Частіше це дієслово потребує після себе знахідного відмінка (кого, що), але подібно до представляти (кого-що, кому-чому) вживається також із давальним.

НАЗАД ЗМІСТ&nbspВПЕРЕД

Источник

Як правильно сказати прокидатися чи просипатися зі сну

ТОП 10:

Житель чи мешканець України? Житель чи мешканець цього будинку? Поштова скринька чи поштовий ящик у під’їзді? Аптека працює круглу чи цілу добу? Двері відчинити чи відкрити? Сторінку книжки перевернути чи перегорнути? Котра чи яка тепер чи зараз година? Газети підписувати чи передплачувати? Туфлі одягти, взути чи обути? Сукня личить, до лиця, пасує чи підходить? Екзаменаційний білет чи квиток? На літак білет чи квиток? Дефекти, вади чи недоліки артикуляції? Ставлення чи відношення твоє до мене? Взаємини, стосунки чи відносини між державами? Прокидатися чи просипатися зі сну? Музикальна чи музична школа? Музично чи музикальна обдарована дитина? Пам’ятка чи пам’ятник архітектури? Компанія чи кампанія виборча?

Прочитайте речення. Поміркуйте, що в них неправильно. Виправте помилки й запишіть відредаговані речення.

1. Учора я і мій викладач, ми брали участь у конференції. 2. Навесні на річці ламається крига, розливається, заливає свої берега. 3. Тренування були хороші, спортивні, веселі. 4. Треба встановити керівництво і контроль за роботою групи. 5. Більш за все я люблю і захоплююсь українською мовою.

Запишіть подані слова в чотири колонки за відмінами, ставлячи їх у форму давального й орудного відмінків однини. Виділіть закінчення.

Біль, механізм, теля, психіка, медаль, характеристика, невдаха, закономірність, життєдіяльність, бар’єр, тім`я, курча, курчатко, розвиток, турнір, цінність, ворота, сирота, дослідження, кров, аспект, специфіка, праця, радість, відмінність, подорож, позиція, лоша, життя, побудова, блакить, акцент, ритуал.

Поставте подані слова у формі родового відмінка однини. Уведіть їх у словосполучення.

Стрибун, спорт, суперник, турнір, рух, екзамен, теніс, спосіб, декан, футбол, учасник, переможець, кидок, дослід, ритм, аналіз, спеціаліст, журнал, імпульс, внесок, радіус.

Домашнє завдання

1. Підготуйте відповіді до питань плану.

Перекладіть текст українською мовою.

Слово «дидактика» происходит от греческого «дидактикос», что означает «обучающий». Предметом дидактики является процесс обучения, его закономерности. Эту науку определяют как общую теорию образования и обучения, поскольку она исследует общие закономерности познавательной деятельности человека, происходящей как под руководством преподавателя, так и самостоятельно, путем самообразования.

Дидактика отвечает на вопросы: для чего учить? Как учить? Где учить? В каких организационных формах? Иными словами, она дает научное обоснование целям, отбору содержания образования, выбору средств и методов обучения, определяет формы организации обучения.

Дидактика как общая теория образования и обучения рассматривает общие положения и закономерности, свойственные обучению всем предметам. Эти закономерности получают отражение в преподавании каждой конкретной учебной дисциплины. Вместе с тем преподавание каждого предмета имеет свою специфику, определяемую целью его изучения, содержанием и особенностями усвоения учащимися. Эта специфика учитывается и получает отражение в предметных методиках или частных дидактиках, – отраслях педагогической науки, исследующих закономерности преподавания и изучения конкретных учебных дисциплин.

Практичне заняття № 1 ІФМТО

МОВА І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ В ЖИТТІ ПРОФЕСІЙНОГО КОМУНІКАТОРА

План

1. Комунікативні ознаки культури мови.

2. Правильність мови (мовні норми).

3. Форми родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни однини.

4. Особливості правопису іменників ІІ відміни в давальному відмінку однини.

5. Практичне засвоєння нормативних форм кличного відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни однини.

Література

Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003. – 432с.
Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994. – 240с.
Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К.: Наук.думка, 2007. – С. 68-71, 74.
Фурдуй М.І. Українська мова. Практикум з правопису: Навч. посібник / За ред. В.В. Різуна. – К.: Либідь, 2005. – С.54-56.
Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2000. – С. 100-104.

Аудиторна практична робота

Поясніть, як правильно сказати, та запишіть правильні варіанти сполучень слів.

Прочитайте речення. Поміркуйте, що в них неправильно. Виправте помилки й запишіть відредаговані речення.

Поставте подані слова у формі родового відмінка однини. Уведіть їх у словосполучення.

Домашнє завдання

3. Підготуйте відповіді до питань плану.

Перекладіть текст українською мовою.

Линии среди геометрических фигур занимают особое положение. Помимо служебного применения при выполнении изображений и различных графических построений, они позволяют решать многие научные и инженерные задачи. Например, с помощью линий можно создать наглядные модели многих процессов, установить и исследовать функциональную зависимость между различными параметрами, конструировать поверхности технических форм и т.п. Линию можно представить либо как границу поверхности, либо как след непрерывно движущейся в пространстве точки. Так как положение точки на линии определяется одной непрерывно меняющейся величиной (одним параметром), линия является однопараметрическим (одномерным) непрерывным множеством точек. Для начертательной геометрии второй, так называемый кинематический, способ представления линии является более удобным. Существуют прямые, ломаные и кривые линии. Каждый чертеж должен быть выполнен на листе определенных размеров, который называется форматом. Формат определяется размерами внешней рамки. Внешняя рамка выполняется тонкой линей.

Практичне заняття № 1 ФФВ

МОВА І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ В ЖИТТІ ПРОФЕСІЙНОГО КОМУНІКАТОРА

План

1. Комунікативні ознаки культури мови.

2. Правильність мови (мовні норми).

3. Форми родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни однини.

4. Особливості правопису іменників ІІ відміни в давальному відмінку однини.

5. Практичне засвоєння нормативних форм кличного відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни однини.

Література

Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003. – 432с.
Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994. – 240с.
Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К.: Наук.думка, 2007. – С. 68-71, 74.
Фурдуй М.І. Українська мова. Практикум з правопису: Навч. посібник / За ред. В.В. Різуна. – К.: Либідь, 2005. – С.54-56.
Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2000. – С. 100-104.

Аудиторна практична робота

Источник