І досі сниться під горою аналіз

І досі сниться під горою аналіз thumbnail

добавлена 22 июня 2014 в 09:07

Солом’яний дух, дух!
Мене мати породила,
Нехрещену положила».
Зареготались нехрещені…
Гай обізвався; галас, зик,
Орда мов ріже. Мов скажені,
Летять до дуба… нічичирк…
Схаменулись нехрещені,
Дивляться — мелькав,
Щось лізе вверх по стовбуру
До самого краю.
Ото ж тая дівчинонька,
Що сонна блудила:
Отаку-то їй причину
Ворожка зробила!
На самий верх на гіллячці
Стала… в серце коле!
Подивилась на всі боки
Та й лізе додолу.
Кругом дуба русалоньки
Мовчки дожидали;
Взяли її, сердешную,
Та й залос

добавлена 22 июня 2014 в 09:06

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
В таку добу під горою,
Біля того гаю,
Що чорніє над водою,
Щось біле блукає.
Може, вийшла русалонька
Матері шукати,
А може, жде козаченька,
Щоб залоскотати.
Не русалонька блукає:
То дівчина ход

добавлена 14 июня 2014 в 13:41

Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік… Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом —
Аж сам собі дивується
На свою діброву…
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою —
Та й спать ляже, втомившися
Турбóю такою.

добавлена 14 июня 2014 в 13:41

Ой маю, маю я оченята,
Нікого, матінко, та оглядати,
Нікого, серденько, та оглядати!
Ой маю, маю і рученята…
Нікого, матінко, та обнімати,
Нікого, серденько, та обнімати!
Ой маю, маю і ноженята,
Та ні з ким, матінко, потанцювати,
Та ні з ким, серденько, потанцювати!

добавлена 14 июня 2014 в 13:40

І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: — Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас
І все п

добавлена 14 июня 2014 в 13:40

Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.
Оженився, вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю.
Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люде,
Іти хіба до вас в найми?
Чи до ладу буде?
Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Не буду я в чужій хаті
Тещу поважати.
А буду я красоватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.
Найду собі чорнобривку
В степу при долині —
Високую могилоньку
На тій Україні.
На весілля това

добавлена 14 июня 2014 в 13:39

Ой стрічечка до стрічечки
Мережаю три ніченьки,
Мережаю, вишиваю,
У неділю погуляю.
Ой плахотка-червчаточка,
Дивуйтеся, дівчаточка,
Дивуйтеся, парубки,
Запорозькі козаки.
Ой дивуйтесь, лицяйтеся,
А з іншими вінчайтеся.
Подавані рушники…
Отаке-то козаки!

добавлена 14 июня 2014 в 13:39

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

добавлена 14 июня 2014 в 13:39

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?

Читайте также:  Человек после смерти не снится

добавлена 14 июня 2014 в 13:38

Над Дніпровою сагóю
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною.
Дніпро берег риє-риє,
Яворові корінь миє.
Стоїть старий, похилився,
Мов козак той зажурився.
Що без долі, без родини
Та без вірної дружини,
І дружини і надії
В самотині посивіє!
Явор каже: — Похилюся
Та в Дніпрові скупаюся. —
Козак каже: — Погуляю
Та любую пошукаю. —
А калина з ялиною
Та гнучкою лозиною,
Мов дівчаточка із гаю
Вихожаючи, співають;
Повбирані, заквітчані
Та з таланом заручені,
Думки-гадоньк

Источник

Описание: Картинки по запросу портрети шевченкаУрок літературного читання

Вчитель Христюк І.М.

4-Б клас

Тема: Тарас Шевченко «І досі сниться…»

МЕТА: Продовжувати ознайомлення учнів з життям і творчістю Т. Г. Шевченка, з красою, неповторністю і чарівністю його слова, значенням творчості поета для українського народу, викликати бажання пізнати його творчість самостійно; формувати і вдосконалювати навички виразного читання віршів напам’ять, вміння працювати в групах, аналізувати результати своєї роботи; розвивати зв’язне мовлення учнів, пам’ять, уміння словесно малювати картини до прочитаних творів; пізнавальну активність, критичне мислення, творчі здібності учнів; вчити дітей використовувати в діалогічному мовленні виразні засоби, навчати інсценізації, перевтіленню; виховувати любов і повагу до світлого образу поета ─ мислителя і борця, до його творчості, гордість за духовну спадщину українського народу.

   ХІД  УРОКУ

І. Організація класу

     Учитель: Добрий день, четвертий клас!

  Дуже рада бачить вас!

      На урок прийшли ми знову,

      Працювати всі готові.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

  1. Мовленнєва розминка. Гра «допиши віршик» (слайд 2)

Ходить лісом їжачок,

В нього шубка з…(голочок)

Вночі їй завжди півник сниться.

Вона не курка, а…(лисиця)

У неділю на Хрещатик

Квочка вивела…(курчаток)

По дорозі жук повзе,

На спині листок…(несе)

Свиня навчала діточок:

— Вмивайте вранці…(п’ятачок)

Ну й дивина!

Не знає Таня й досі,

Яка пора іде за літом?..(осінь)    І. Січовик

  1. Повідомлення теми уроку (слайд 3)

 Наш урок присвячений великому поету України, творчість якого знають і люблять не тільки в нашій країні, а й далеко за її межами.

  Кобзарем ми звемо

  Так його від роду.

  Кожен вірш свій і поему

  Він присвячував народу.

  ─ Назвіть прізвище та ім’я цієї людини…(Т.Г.Шевченко)

ІІІ. Актуалізація знань учнів

  1. Перевірка домашнього завдання (слайд 4)
  • Які почуття виникали у малого хлопця під час оповідей дідуся у творі Володимира Барагура «Дід і малий Тарас»?

(Очей від діда не зводив; кожне слово пильно ловив; запалювалися вогником очі; сяяло радощами личко; серце жаль стискав; гордощі розпирали груди; легше ставало на серці; сидів, мов заворожений)

  1. Актуалізація знань учнів

Як називалася найперша збірка поетичних творів Т. Шевченка? (Кобзар) (слайд 5)

Чому поет вибрав саме таку назву? (Кобзарем називали самого Шевченка. Кобзарями українці називали співців, народних поетів, які ходили селами і містами, складали і виконували народні пісні й думи, супроводжуючи грою на кобзі чи бандурі.)

  •   Т.Шевченко ─ не тільки геніальний поет, а й великий художник.Він створив 835 картин. 278 з них не знайдено. Перед вами декілька його прекрасних картин.(слайд 6)

  ─ Що ви знаєте про Т.Г. Шевченка?   

  1. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях поета.(слайд 7)

     1-учень: У нашій хаті на стіні               _______________

                     Висить портрет у рамі,-

                     Він дуже рідний і мені,

Читайте также:  Снилась змея которая пыталась укусить

                     І татові, і мамі.

                     Він стереже і хату, й нас,

                     Він знає наші болі.

                     Я добре знаю, це Тарас,

                     Що мучився в неволі.

                     Такий ріднесенький ─ дивись!-

                     Він мов говорить з нами,

                     Він на портреті, як живий,

                     Ось ─ ось і вийде з рами.

      2-учень:Благословен той день і час,   _________________

                     Коли прослалась килимами

                     Земля, яку сходив Тарас

                     Малими босими ногами.

                     В похилій хаті, край села,

                     Над ставом чистим і прозорим,

                     Життя Тарасику дала

                     Кріпачка – мати, вбита горем.

     3-учень: _________________9 березня 1814 року темної ночі перед світанком у селі Моринцях, що на Звенигородщині, в хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта, блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова панові кріпацька душа, а Україні – її Великий співець — Тарас Шевченко.(слайд 8.1)

     4-учень:____________ Безрадісним було дитинство Тараса.

 Тяжке кріпацьке життя. Був він і пастухом, і кухарчуком, і козачком у пана. (слайд 8.2)

                      В тім гаю,

                      У тій хатині, у раю

                      Я бачив пекло… Там неволя,

                      Робота тяжкая, ніколи

                      І помолитись не дають.

     5–учень: ____________Тарас ріс мовчазним, задумливим хлопцем. Його цікавило все: і залізні стовпи, що підпирають небо, і життя кріпаків. Часто він слухав розповіді кобзарів, що заходили в село, або розмови діда з односельчанами. Все це дуже хвилювало його душу. (слайд 8.3)

Інсценізація уривка з оповідання С. Васильченка

 » Залізні стовпи»_____________________________( слайд 9)

  ( Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на стіл біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик.)

    Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

          Мати:  Так, мій синочку, правда.

   ( Жінка сідає на лаву, хлопчик — біля неї, кладе голову на коліна матері.)

     Хлопчик:   А чому так багато зірок на небі?

           Мати:  Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, то свічка згасне, а зірочка падає. Бачив?

      Хлопчик:  Бачив, матусю, бачив…

                          Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

            Мати:  Коли людина зла, заздрісна, її свічечка ледь- ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка світить ясно.

       Хлопчик:  Матусю, я буду добрим.

        Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше!

             Мати:  Старайся, мій хлопчику.

  (Гладить його по голові. Мати виходить, хлопчик  замріяно дивиться на небо.)   

         6–учень:__________ Коли Тарас був юнаком, забрав його пан, як свого слугу, аж у Петербург. Знущався над ним і над його талантом художника.

        7 –учень:______________ У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику виповнилося 11, помер і батько.

     8–учень:________ Тринадцятий рік життя був найважчим для Тараса. На його плечі лягала дуже важка праця, під її тягарем він відчував себе набагато старшим.

                        Мені тринадцятий минало,

                        Я пас ягнята за селом.

                        Чи то так сонечко сіяло,

                        Чи так мені чого було?

                         Мені так любо, любо стало,

                         Неначе в бога …     

    9 –учень:______________  Т Г. Шевченко прожив всього  47  років, із яких 24 роки був у кріпацтві. Десять років мучився він у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною.

     10-учень: ______________Ще з дитинства Т. Шевченка тягло до малювання. Крейдою  чи вуглинкою змальовував усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові ─ його талант до малювання помітили видатні художники.

      11–учень:______________  Коли Т. Г. Шевченко  перебував у кріпацькій неволі, його друзі – художники зібрали гроші і викупили друга з кріпацтва, так вони відкрили перед ним шлях до науки і мистецтва.(слайд 10.4)

Читайте также:  К чему снится утка с утятами в гнезде

      12 — учень:____________  Навчаючись в  Академії мистецтв, Шевченко задумується над гіркою долею рідного краю, над безправним становищем покріпаченого люду.

     Гнів на жорстоке панство, жаль та біль від споглядання мук – все це виливалося на папері.

      13 –учень:___________ Його славні твори кликали до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого люду, але добре знав, що за це треба боротися.

      14 – учень:_________ За сміливі заклики, вільнодумні твори царський уряд переслідував і жорстоко карав поета. Найтяжчою карою була заборона писати і малювати. Його відправили на заслання в далекі степи Казахстану. Але і там Т. Г. Шевченко дуже сумував за Україною і продовжував писати вірші.

      15 – учень:__________  У 1859 році ще раз, втретє і востаннє Т. Г. Шевченко відвідав Україну. Він мріяв оселитися в рідній країні, але доля  не судила йому цього звичайного людського щастя.

     16 – учень:___________  У 1861 році  на Україну страшним громом, чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка – у Петербурзі 10 березня перестало битися серце великого поета. Поховали Т. Г. Шевченка в Україні над Дніпром, поблизу Канева.(слайд 10.5)

                           Як умру, то поховайте

                           Мене на могилі

                           Серед степу широкого

                           На Вкраїні милій…             

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо вивчати поетичні перлини великого Кобзаря. Т. Г. Шевченко дуже любив свою рідну Україну-неньку. Перебуваючи на чужині, тужив за нею. Свою тугу виливав у вірші. На уроці ми опрацюємо вірш «І досі сниться: під горою…».

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «І досі сниться: під горою…» (с. 41-42) (слайд 11)

1. Виразне читання вірша вчителем

— Що наснилося поетові?

2. Словникова робота(слайд 12)

Біленька                хаточка

Хорошеє               внуча

веселая                  прийма

кучеряве                сміючись

— Прочитайте стовпчики слів на одному мовному видиху.

— Що спільне в словах першого стовпчика? (Прикметники)

— Яке пестливе слово є в другому стовпчику?

Музична фізкультхвилинка «Тече вода з-під явора»(слайд 13)

  1.              Гра «Доберіть прикметники»(слайд 14)

Хаточка (яка?)(біленька).

Дід (який?)(сивий).

Дитя (яке?)(хорошеє, кучеряве, маленькеє).

Мати (яка?)(веселая).

4. Робота в парі

— Прочитайте виразно вірш одне одному. Читаючи, звертайте увагу на межі речень і розділові знаки.

— Де зробите найдовшу паузу?

5. Виразне читання вірша учнями вголос

— Які дві картини зображено у вірші?

— З яким почуттям описує поет хату, матір?

— Які слова для цього вживає?

— Як члени родини ставляться одне до одного?

— Доведіть словами вірша.

6. Вивчення вірша за допомогою малюнків (мнемотехніка, прийом ейдетики) (слайд 15-18)

V. Підсумок уроку. Оцінювання

—  Куди б не закидала доля Шевченка, він завжди пам’ятав та любив рідний край ─ Україну. Любіть і ви Україну, як любив її поет. Бережіть її, як берегли ваші діди та прадіди.

 Читайте його твори ─ і ваша мова теж буде гарною, чарівною, барвистою.

      Нехай вогник Кобзаря завжди горить у ваших серцях, посилаючи промені любові до природи, людини, рідного слова.

                         Шевченко ─ наша слава,

                         Наш пророк і наш співець,

                         І за волю, за державу

                         Богом даний нам борець.

2. Гра «Закінчи речення» (слайд 19)

  • Сьогодні на уроці я вчився…
  • Найбільше мені сподобалося…
  • Я дізнався…

VI. Домашнє завдання (слайд 20)

Виразно читати та вивчити вірш «І досі сниться…» (с. 41-42).

РОЗГАДАЙТЕ КРОСВОРД, ДІБРАВШИ ПРОПУЩЕНІ СЛОВА У ВІРШАХ Т. Г.ШЕВЧЕНКА

Источник